Пшениця - найважливіша зернова культура світу, що займає по площах посіву перше місце. Її високі харчові та смакові якості привели до того, що пшениця перетворилася на основну продовольчу культуру нашої країни.

Зерна пшениці були знайдені при археологічних розкопках поселень, що відносяться до VII-VI тисячоліть до н. е. Результати розкопок свідчать про те, що вже в ті далекі часи пшениця була поширена на багатьох територіях планети. Однак протягом багатьох століть пшениця була «хлібом обраних», недоступним простому трудовому народу.

Основне багатство пшениці - зерно, по суті найцінніший на світі продукт. Воно містить до 20- 24% високоякісного легкозасвоюваного білка з повним набором незамінних амінокислот, майже 2% жиру, більше 60% крохмалю і близько 2% клітковини. Крім цього, зерно містить мінеральні солі, вітаміни і ферменти.

Спочатку людина вживала у їжу сирі або пропарені зерна пшениці. Потім з замочених і набряклий зерен пшениці наші предки, варили кашу. У V-II тисячоліттях до н. е. люди навчилися отримувати з зерна крупу та борошно і варити з них справжню густу кашу, а пізніше з'явився перший пшеничний хліб - прісний коржик. Стародавній спосіб приготування коржів з пшеничного борошна і води зберігся до наших днів у багатьох навіть високорозвинених народів.

Лише навчившись замішувати кисле тісто, людина створила хліб. В даний час пшеничне зерно переробляється також у десятки інших цінних харчових продуктів, з яких готують сотні виробів.

В нашій країні вирощуються переважно два види пшениці: м'яка, або звичайна, і тверда. М'яка пшениця буває ярою та озимою, тверда - в основному яра. З м'якої пшениці виробляють борошно для випічки хліба та кондитерських виробів. Тверда пшениця використовується головним чином у виробництві макаронного борошна, що йде на приготування різноманітних макаронних виробів. З неї також отримують манну та інші крупи.